стікати

-а́ю, -а́єш, недок., стекти́, стечу́, стече́ш; мин. ч. стік, стекла́, стекло́; док.

1) Текти вниз (про рідину). || Переміщатися вниз (про повітря і т. ін.). || Витікати, виливатися. || розм. Втрачати вміст рідини. || Сипатися, падати безперервним потоком (про сипкі речовини). || перен. Проходити, минати (про час).

2) тільки недок. Текти, плисти, спускаючись звідки-небудь (про річку, струмок і т. ін.).

3) Розплавляючись, танучи і т. ін. зверху, з країв, покриватися патьоками, струминками речовини, що тече. || Рясно вкриватися (виділеним із себе потом, милом і т. ін.). Стікати кров'ю.

4) Посилено рости і ненормально розвиватися внаслідок затінення (про рослини). || Зменшуватися в об'ємі, вазі внаслідок надмірної зволоженості в період достигання (про зерно).

5) заст. Вистачати.

6) рідко. Зливатися в одне ціле.